-
1 начать говорить
1) General subject: open mouth, reach the talking stage2) Australian slang: pipe up (особенно неожиданно) -
2 начать говорить
vavunc. losschießen -
3 начать говорить
vgener. muover la voce -
4 начать говорить
vgener. 't woord nemen -
5 начать говорить
• rozhovořit se -
6 начать говорить долго и нудно
Colloquial: be offУниверсальный русско-английский словарь > начать говорить долго и нудно
-
7 начать говорить на иностранном языке не задумываясь
vgener. losquatschenУниверсальный русско-немецкий словарь > начать говорить на иностранном языке не задумываясь
-
8 я долго не мог начать говорить
Dictionnaire russe-français universel > я долго не мог начать говорить
-
9 говорить
о ком о чём1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.* * *1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́тивообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи
-
10 начать издалека
v1) gener. Präambeln mächen (не говорить напрямик), zurückgreifen2) colloq. (говорить) hintenherum kommen3) liter. weit ausholen (рассказ и т. п.) -
11 начать обиняком
vcolloq. (говорить) hintenherum kommen -
12 заговорить
( начать говорить) cominciare a parlare* * *I сов.1) ( начать говорить) cominciare a parlare / discutere3) разг. ( утомить разговором) stordire / riempire di chiacchiereII сов. В( воздействовать заговором) esorcizzare vt, scongiurare vt* * *v1) gener. aprir bocca, attaccarsi un bottone a (кого-л.), entrare in ragionamento, sbottare a dire, schiodarsi la bocca (после долгого молчания)2) liter. disserrare la bocca -
13 drauflosreden
(начать) говорить/болтать всякую всячину -
14 заговорить
заговори́ть1. (начать говорить) ekparoli;2. (заколдовать) ensorĉi.* * *I сов., вин. п.1) разг. ( утомить разговорами) marear (aturdir) con la conversación2) ( заколдовать) exorcizar vt; conjurar vt (лихорадку и т.п.)II сов.1) ( начать говорить) comenzar (ponerse) a hablar (тж. на каком-либо языке); romper a hablar ( после молчания); entablar conversación, ponerse a hablar ( con alguien)со́весть в нём заговори́ла — se ha despertado su conciencia
2) ( овладеть речью) hablar vt ( un idioma)* * *I сов., вин. п.1) разг. ( утомить разговорами) marear (aturdir) con la conversación2) ( заколдовать) exorcizar vt; conjurar vt (лихорадку и т.п.)II сов.1) ( начать говорить) comenzar (ponerse) a hablar (тж. на каком-либо языке); romper a hablar ( после молчания); entablar conversación, ponerse a hablar ( con alguien)со́весть в нём заговори́ла — se ha despertado su conciencia
2) ( овладеть речью) hablar vt ( un idioma)* * *v1) gener. (çàêîëäîâàáü) exorcizar, (ñà÷àáü ãîâîðèáü) comenzar (ponerse) a hablar (тж. на каком-л. языке), (овладеть речью) hablar (un idioma), conjurar (лихорадку и т. п.), entablar conversación, ponerse a hablar (con alguien), romper a hablar (после молчания), tomar la taba -
15 понести
понести́см. нести́.* * *(1 ед. понесу́) сов.1) llevar vt3) (о ветре, движении воды́, тж. перен.) arrastrar vtтолпа́ понесла́ её к вы́ходу — la muchedumbre la arrastró hacia la salida
4) безл., твор. п. ( повеять) soplar vi, penetrar vt (о холоде, ветре); salir (непр.) vi ( о запахе)5) вин. п. ( потерпеть) sufrir vtпонести́ наказа́ние — sufrir un castigo, ser castigado
понести́ убы́ток — sufrir pérdidas
понести́ пораже́ние — sufrir una derrota, ser derrotado
6) (вин. п.), разг. ( начать говорить вздор) empezar a decir tonterías, disparatar vi* * *(1 ед. понесу́) сов.1) llevar vt3) (о ветре, движении воды́, тж. перен.) arrastrar vtтолпа́ понесла́ её к вы́ходу — la muchedumbre la arrastró hacia la salida
4) безл., твор. п. ( повеять) soplar vi, penetrar vt (о холоде, ветре); salir (непр.) vi ( о запахе)5) вин. п. ( потерпеть) sufrir vtпонести́ наказа́ние — sufrir un castigo, ser castigado
понести́ убы́ток — sufrir pérdidas
понести́ пораже́ние — sufrir una derrota, ser derrotado
6) (вин. п.), разг. ( начать говорить вздор) empezar a decir tonterías, disparatar vi* * *v1) gener. (о ветре, движении воды, тж. перен.) arrastrar, (î çàïàõå, çâóêå) esparcirse, (î ëîøàäè) arrancar (помчать), (ïîâåàáü) soplar, (ïîáåðïåáü) sufrir, desbocarse (о лошади), desbocarse (помчаться), echar a correr, llevar, penetrar (о холоде, ветре), propagarse, salir (о запахе), salir disparado (помчаться)2) colloq. (ñà÷àáü ãîâîðèáü âçäîð) empezar a decir tonterìas, disparatar -
16 заговаривать
заговорить1) (начать говорить) заговорювати, заговорити, забалакувати, забалакати, здіймати мову, зняти мову, загомоніти до кого про (за) що и що. -ть с кем - заговорювати, заговорити и т. д. до кого, озиватися, озватися и обізватися до кого. В нём -рило любопытство - його взяла цікавість;2) кого - забалакувати, забалакати кого, заговорювати, заговорити кого, замовляти, замовити зуби, забивати, забити баки кому. [Зараз підсіла до чоловіка, та й ну його забалакувати. Та не замовляйте зуби,- не болять. Не забивай баки];3) (завораживать) замовляти, замовити, заворожувати, заворожити, (от болезни) відшептувати, відшептати, вимовляти, вимовити що. [Кров замовляти. Баба пристріт замовляє. Бешихо, бешихо, я тебе вимовляю, на пущі засилаю. Умів і трясцю відшептати (Котл.)]. Заговорённый - заговорений, замовлений; (заговорный) замовний. [Замовний скарб].* * *I( пытаться завести разговор) заговорювати, -рюю, -рюєш, забала́куватиII несов.; сов. - заговор`ить1) ( утомлять разговором) загово́рювати, -рюю, -рюєш, заговори́ти, -ворю́, -во́риш, забала́кувати, забала́кати2) ( воздействовать заговором) этногр. замовля́ти, замо́вити, примовля́ти, примо́вити, загово́рювати, заговори́ти; ( шептанием) відші́птувати, відшепта́ти, -шепчу́, -ше́пчеш3) (сов.: начать говорить) заговори́ти, забала́кати; загомоні́тисо́весть \заговариватьт — со́вість (сумлі́ння) загово́рить
4) (сов.: овладеть речью, языком) заговорити, забала́кати -
17 разговориться
сов. разг.1) (с тв.; вступить в разговор) enter into a conversation (with); find plenty to talk about (with)они́ разговори́лись — they got into a conversation
2) ( начать говорить с увлечением) speak more eagerly; warm to one's topic3) (начать говорить свободнее, особ. на иностранном языке) become more fluent ( in a language), speak more easily / fluently -
18 понести
1) ( начать нести) portare, iniziare a portare2) (увлекать за собой - о ветре и т.п.) cominciare a trascinare••3) (начать говорить - нечто глупое и т.п.) cominciare a direон понёс такую чушь, что всем стало стыдно — cominciò a dire tali sciocchezze che tutti provarono vergogna
4) (начать идти - о запахе и т.п.) cominciare a venire5) ( о лошади) cominciare a correre sfrenatamente6) ( забеременеть) restare incinta* * *сов. В1) portare vtпонести́ на плечах — portare sulle spalle
2) ( помчать) staccare la corsa3) ( повлечь) trascinare vtпонесло холодом — tirò / spirò un vento freddo
5) (подвергнуться чему-л.) subire vtпонести́ наказание — essere stato punito
понести́ убыток — riportare danni
понести́ поражение — subire una sconfitta
6) тж. без доп. разг.понести́ вздор — dire assurdità
8) разг. ( увлекать)куда это его понесло? безл. разг. — dove diavolo se n'è scappato?
* * *v1) gener. prendersi la mano (о лошади), vincere la mano (о лошади)2) fin. riportare -
19 затыкать
I. 1) затикати. [Затикала голкою (Коцюб.)];2) (начать говорить «ты») затикати, (шутл.) почати в тички гуляти.II. заткать1) починати, почати ткати;2) см. Заткать.III. Затыкать, заткнуть -1) что чем - затикати, заткнути (диал. заткати), притикати, приткнути (диал. приткати), (о мног.) позатикати, попритикати що чим. -нуть трубу (отверстие в трубе) тряпкою - заткнути, приткнути верх, каглу (каглянкою, заткалом). [Верха не притикала? приткни-ж! (Борзен.)]. -нуть бутылку пробкою - заткнути пляшку затичкою, заткалкою, (из пробк. дерева) корком. -нуть уши (зажать пальцами) - затулити вуха, (о мног.) позатуляти вуха, (ватой и т. п.) заткнути (диал. заткати), позатикати вуха (бавовною и т. п.). -нуть рот, глотку (кому-л.) - заткнути (диал. заткати) рота, пельку (кому); (переносно: заставить замолчать) забити рота кому, заткати, стулити губу кому, (грубо) заціпити (засупонити) пащу (кому). [Не можна всім губи заткати (Номис)];2) что за что - застромлювати, застромити, затикати, заткнути (диал. заткати), (о мног.) позастромлювати, позатикати що за що. -нуть топор за пояс - застромити (засунути) сокиру за пояс. -нуть кого-л. за пояс - переважити кого, гору над ким узяти, заломити кого. Заткнутый - заткнений и заткнутий, (диал.) затканий, застромлений.* * *I затык`атьнесов.; сов. - заткн`уть1) ( что чем) затика́ти, заткну́ти и мног. позатика́ти\затыкатьть рот (го́рло, гло́тку) кому́ — перен. затика́ти, заткну́ти ро́та (рот, пе́льку, горля́нку) кому
2) (засовывать что за что-л., куда-л.) затика́ти, заткнути и мног. позатика́ти, застро́млювати и застромля́ти, застроми́ти, -ромлю́, -ро́миш и мног. позастро́млювати, засо́вуватиш и засува́ти, засу́нути и мног. позасо́вуватиII зат`ыкать( начать тыкать) затикати; ( чем во что) заштри́катиIII зат`ыкать(начать обращаться на "ты") затикати -
20 заболтать
1. сов. (вн., тв.; начать болтать)begin* to swing / dangle (d.)2. сов. (вн.) разг. (примешать, разбалтывая)mix in (d.)3. сов. разг. (начать говорить)begin* to chatter, start chattering
См. также в других словарях:
начать за здравие, а кончить за упокой — Начать говорить о чём л. хорошем, веселом, а кончить плохо, мрачно … Словарь многих выражений
ГОВОРИТЬ — ГОВОРИТЬ, говаривать что, речи, сказывать, вещать, молвить, баять, гуторить, бакулить, голдить, голчить, вологод. говчить, произносить слова; выражать мысли свои; сообщаться устною речью, даром слова. | Повествовать, писать в сочинении, в книге.… … Толковый словарь Даля
начать — чну, чнёшь; начал, ла, ло; начатый; чат, а, о; св. 1. что и с инф. Приступить к какому л. действию. Н. лекцию, репетицию, арию, обед. Н. учить уроки, купаться, пахать землю. Н. лаять, мяукать. Н. спорить, ругаться, говорить. 2. с инф. Проявить… … Энциклопедический словарь
начать — чну/, чнёшь; на/чал, ла/, ло; на/чатый; чат, а/, о; св. см. тж. начиная с, начиная от, начинать, начинаться, начинание … Словарь многих выражений
Замандяхать — Начать говорить … Словарь криминального и полукриминального мира
РОТ — Большой рот у кого. Кар., Пск. Шутл. О хорошем аппетите, о способности много съесть. СРНГ 35, 202; СПП 2001, 65. Брать/ взять в рот что. Разг. Использовать что л. в пищу; пробовать на вкус. СБГ 3, 26; АОС 2, 24. Во весь рот. Разг. 1. Очень громко … Большой словарь русских поговорок
ЯЗЫК — Бабий язык. Арх. Растение алоэ. АОС 1, 78. Байковый язык. Жарг. угол. Воровской жаргон. СРВС 1, 31, 203. Балантресий язык у кого. Коми. О разговорчивом человеке. Кобелева, 83. Баской на язык. Яросл. Бойкий, несдержанный человек. ЯОС 1, 40. Бить… … Большой словарь русских поговорок
язык — ЯЗЫК, а, мн. и, ов, муж. 1. Подвижный мышечный орган в полости рта, воспринимающий вкусовые ощущения, у человека участвующий также в артикуляции. Лизать языком. Попробовать на я. (т. е. на вкус). Змеиный я. (такой раздвоенный на конце орган в… … Толковый словарь Ожегова
перейти́ — перейду, перейдёшь; прош. перешёл, шла, шло; повел. перейди; прич. прош. перешедший; прич. страд. прош. перейдённый, дён, дена, дено; деепр. перейдя; сов. (несов. переходить). 1. перех. или через что. Идя, переместиться, переправиться через что л … Малый академический словарь
тон — а, мн. тона и тоны, м. 1. муз., физ. Характеристика звука (высота звука, определяемая частотой звуковых колебаний): музыкальный звук в противоположность шуму. Аккорд из четырех тонов. Низкий тон. Высокие тона. □ Она услышала вдруг тихие,… … Малый академический словарь
Залепетать — сов. перех. и неперех. 1. Начать говорить невнятно, с трудом подбирая слова. 2. Начать говорить на непонятном для слушающего языке. 3. Начать говорить бессвязно, бестолково, сбивчиво. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой